В Україні скоротили споживання газу на 30%. Експерти: потрібно "топити" електрикою.

Вимушений шлях України до енергоефективності може допомогти жителям заощадити. Причому за допомогою держави, а якщо точніше – державної програми так званих теплих кредитів, суть якої в компенсації частини витрат на утеплення, заміну газових котлів твердопаливними і так далі. На підсумковій прес-конференції голова Держенергоефективності Сергій Савчук надав дані, які показують, що споживання газу знизилося на цілих 30%, і це ще не межа, з огляду на тенденції щодо переходу на інші види палива – від пелет і брикетів в сільській місцевості та приватних будинках до електроопалення в містах.

"Ми починали програму теплих кредитів з нуля, з компенсації 20% за установку негазових котлів, – розповідає Савчук. – Сьогодні ми маємо 35% компенсації для індивідуальних господарств на утеплення і від 40 до 70% для ОСББ. Інвестиції в економіку – 4,5 млрд грн. І ці гроші пішли на обладнання та матеріали, 95% яких виготовляються в Україні". За даними Держенергоефективності, теплими кредитами скористалися 330 тисяч родин, яким компенсували 1,6 млрд грн.

ОБІГРІТИ МІСТА

Поки що, втім, теплі кредити зосереджені на встановленні твердопаливних котлів для приватних будинків. Мешканці багатоповерхівок тільки утеплюються – учасниками програми стали тисячі 121 ОСББ, які витратили більше 183 млн грн, з яких понад 57 млн уряд компенсував. Однак платіжки за опалення все одно високі – старі мережі, великі втрати, багато аварій. Вихід, втім, є: це електричне опалення. Газові котельні і центральні теплопункти можна замінити, наприклад, високовольтними індукційними електричними котельнями. За розрахунками експертів, подібні системи можуть знизити тарифи для населення за рахунок різниці електрики і газу майже вдвічі.

"На замовлення міськради Новодністровська ми виконали аудит і проектну документацію на облаштування котельні в 4200 кВт з акумуляцією тепла для опалення кількох об'єктів соцсфери, – розповідає представник ТОВ "Спецтехнологія груп" Євген Смешко. – Це дозволить місту економити щорічно майже 700 тисяч кубометрів газу. Досвід застосування таких котлів в Норвегії або Італії можна і потрібно переносити до України".

У Держенергоефективності підтримують: зрозуміло, що тверде паливо для багатоповерхівок – це нонсенс. "Деякі міста вже сьогодні перейшли точку неповернення з централізованим опаленням, – підкреслює Сергій Савчук. – Це і Ужгород, і низка міст на сході України. На жаль, відновити там мережі вже неможливо, тому населення розглядає саме електрокотли, які дають можливість отримувати енергію з пільговим нічним тарифом, який вдвічі нижче денного".

Проблема лише в тому, що установка електрокотлів поки що не входить до програми теплих кредитів, тож населенню і бюджетній сфері доводиться шукати гроші самостійно. Але зараз чиновники працюють над тим, щоб ідентифікувати міста з проблемами в централізованому опаленні. Після цього, обіцяє голова Держенергоефективності, буде запропонована ініціатива додати до програми теплих кредитів установку електрокотлів, які економитимуть за рахунок нічного тарифу. "Це економічно обґрунтовано, вночі у нас є вільні електричні потужності, енергія значно дешевше", – пояснює Савчук.

ЯК ЛАМПОЧКА

Подібне рішення відкриє дорогу і для власників квартир. Нещодавно в селі Чайка під Києвом був проведений експеримент: у двокімнатній квартирі тестували систему опалення та гарячого водопостачання. За 3 тижні активної роботи в лютому і березні витрата становила 437 кіловатів, це 27,8 кіловата на добу (стільки в місяць споживає 100-ватна лампочка).

"Окупність в квартирі – це один опалювальний сезон, – запевняє техдиректор ПАТ "Компанія Росток" (їх система проходила тестування) Віталій Альошин. – Щоб перейти швидко на електроопалення, потрібні вкладення. Без теплих кредитів не всі зможуть це зробити". Хоча варіанти є: витрати може взяти на себе енергосервісна компанія. "Вона займеться фінансуванням розробки проекту, закупівлями, встановленням обладнання, заміною проводки, підключенням, моніторингом, – пояснює менеджер з комунікацій ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин. – Повернення інвестицій – за рахунок досягнутої економії. Для житлового сектора це 2-3 гривні за квадратний метр на місяць".