ОСББ живуть за кошторисом. Як усі надходження, так і трати регулюються цим документом. Якщо так дивитися на ситуацію, то всі кошти, активи, які надходять, є цільовими… Пропонуємо заглибитися в теорію, аби зрозуміти, коли ж ОСББ відображають дохід – за яким методом, на основі яких принципів і правил…

Методи, на яких базується облік

Умовно методи, на яких базуються облікові системи різних країн світу, можна поділити на два основні види: касовий та метод нарахувань.

За касовим методом доходи й витрати визнають виходячи, відповідно, з моменту надходження грошових коштів на рахунок чи в касу або списання їх у рахунок оплати будь-яких витрат. Тобто зважають саме на рух коштів.

Метод нарахувань передбачає, що доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження чи сплати грошових коштів.

Тобто сутність принципу нарахування полягає в тому, що результати операцій та інших подій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються за них кошти чи їх еквіваленти), і вони відображаються в облікових регістрах та наводяться у фінансових звітах тих періодів, до яких вони належать.

Варто сказати, що національний бухоблік побудований саме за методом нарахувань. Саме він закріплений у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Нагадаємо, що його зі ст. 4 серед принципів бухобліку називає принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Своєю чергою, доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Тобто явно відпадає касовий метод.

Додамо, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені (ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік).

Тож узагальнімо: ОСББ для відображення доходів і витрат не застосовують касовий метод. Тобто рух коштів не визначає дату відображення доходів і витрат. ОСББ, як усі юрособи, що ведуть бухоблік, використовують метод нарахувань та, звісно ж, з оглядкою на спецправила, зокрема, і на спецправила відображення доходів від цільового фінансування.

Коли ОСББ визнають витрати

Зауважимо, що для ОСББ немає окремого стандарту, який би регулював їхній облік. Тобто вони користуються загальними П(С)БО.

Витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

ОСББ під час визнання витрат користуються П(С)БО 16 «Витрати». За ним витрати відображають у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань (п. 5 П(С)БО 16).

Витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 П(С)БО 16). Фактично це стосується ситуацій продажу (реалізації) активів, коли разом із визнанням доходу від реалізації товарів, послуг відображають витрати в сумі їх собівартості (балансової вартості). Тобто витрати «чекають» на свій час, коли буде визнано дохід, який вони «спродукували».

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом декількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).

Визнання доходів ОСББ

Доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (п. 3 НП(С)БО 1).

Правила визнання доходів прописані в П(С)БО 15 «Дохід». ОСББ ними користуються.

При цьому для окремих операцій прописані свої критерії визнання доходу.

Фінансування (кошти) ОСББ перелічені в ст. 21 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III. Конкретні джерела фінансування вказує ОСББ у статуті.

Певна річ, що основні надходження ОСББ – це цільове фінансування. І, як ми зазначили, тут діють спеціальні правила визнання доходів від них. Адже цільові кошти не відразу потрапляють у дохід, а чекають на час, коли умови такого фінансування виконано й понесено витрати, які вони «профінансували».

Пригадаємо ще раз чотири вагомі правила під час визнання доходу від цільового фінансування.

Правило 1. Цільове фінансування не визнають доходом, допоки не буде підтвердження того, що воно буде отримане та будуть виконані умови стосовно такого фінансування (п. 16 П(С)БО 15).

Правило 2. Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 П(С)БО 15).

Правило 3. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 П(С)БО 15).

Правило 4. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п. 19 П(С)БО 15).

У переважній більшості в усіх ОСББ спрацьовує правило доходи = витратам. Адже, як мовилося, цільове фінансування потрапляє в дохід, коли визнано витрати, які воно має покрити.

Наприклад, співвласники щомісяця мають уносити внески на забезпечення поточної діяльності ОСББ (на адміністративні потреби: зарплата бухгалтера, канцтовари тощо). Одразу доходу не виникає. Спершу визнається дебіторська заборгованість Дт 377 Кт 484 – коли нараховується заборгованість співвласників. Далі по факту отримання коштів «закривають» заборгованість Дт 311 Кт 377. І вже тоді, коли будуть нараховані витрати (нараховано зарплату, витрачено канцтовари, нараховано амортизацію тощо), тобто коли зроблено проводку Дт 92 (чи Дт 80, 81, 82, 83, 84) Кт 66, 65, 13, 20, буде визнано й дохід Дт 484 Кт 719 (або 718) від такого цільового фінансування. Тому якраз здебільшого доходи звітного періоду в ОСББ дорівнюють витратам.

Але з кожного правила є винятки, тобто може так статися, що період буде збитковим або ж буде отримано прибуток за його підсумками. Наведімо декілька таких прикладів (перелік невичерпний).

Приклад 1. Припустімо, коли законодавець змінив розмір мінзарплати, ОСББ не встигло переглянути розмір внесків співвласників на покриття поточних витрат. А точність суми внеску на покриття витрат раніше була прорахована до копійки (виходячи з кошторису).

І трапилося так, що витрати в поточному звітному періоді були нараховані в більшій сумі в силу якраз законодавчої необхідності нарахувати зарплату в сумі не менше мінімальної бухгалтеру й керівнику ОСББ і ЄСВ на них (Дт 92 (81, 82) Кт 66, 65). А ось цільового фінансування на такі заходи, що пройшли за проводкою Дт 377 Кт 484, не вистачало для покриття таких витрат. Проте витрати все одно визнаються в повній сумі, як того вимагає П(С)БО 16, а ось доходу буде визнано менше (за Дт 484 Кт 719 пройде сума не більша за ту, що визнана як зобов’язання співвласників на покриття витрат).

От і може так трапитися, що конкретно в тому періоді витрати будуть більшими за суму доходу. Вийде збиток. Аби його покрити, вочевидь буде збільшено суму необхідного внеску, зокрема й на покриття такого збитку. А, як пам’ятаємо, цільове фінансування на покриття збитку утворить дохід, коли буде визнано дебіторку за ним. Тобто тоді, коли нарахують Дт 484 (саме на покриття збитку — підкреслимо це), буде одночасно Дт 484 Кт 719. Зрозуміло, що такі ситуації — рідкість для ОСББ, але мусимо сказати, що й таке трапляється, та, звісно ж, наявність збитку жодним чином не свідчить, що сталася помилка в бухобліку, бо витрати не дорівнюють доходам.

Приклад 2. ОСББ безоплатно отримало в подарунок актив — річний запас канцтоварів (папір, ручки, олівці, бланки тощо). Підкреслимо — отримано ці запаси не як внесок співвласника чи інше передбачене фінансування, а саме безоплатно від іншої організації (особи).

У такій ситуації виникає дохід у періоді отримання оборотних активів у сумі їх справедливої вартості — Дт 209 Кт 718 (п. 21 П(С)БО 15, п. 12 П(С)БО 9 «Запаси»). А ось витрати виникатимуть у міру використання цих канцтоварів (щомісяця, щокварталу) — Дт 92 (чи 80) Кт 209. Ведемо до того, що в періоді отримання таких активів може статися, що дохід перевищить суму витрат саме того періоду, і в ОСББ буде прибуток (результат по рахунку 79 та 44).

Приклад 3. ОСББ отримує проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку. У періоді, коли проценти нараховані, виникає дохід Дт 373 Кт 746 (або 732). Адже дохід у вигляді процентів визнають у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 П(С)БО 15). У зв’язку з отриманням такого доходу може так статися, що дохід періоду перевищить суму витрат того ж періоду, і в ОСББ за його результатами виникне прибуток.

Приклад 4. В ОСББ була кредиторська заборгованість перед постачальником послуг (послуги отримано, оплата не проводилася). Та за результатами інвентаризації було встановлено, що контрагент ліквідувався, і така заборгованість перейшла до низки безнадійної. У періоді ліквідації контрагента-кредитора ОСББ відображає дохід від списання заборгованості Дт 631 (685) Кт 717. Виникнення такого доходу може викликати прибутковість періоду (доходи перевищать суму витрат).

Коли надходження – нецільове фінансування?

Як ми зазначали, основне фінансування ОСББ – це цільові надходження (внески співвласників, благодійна допомога, покриття пільг із бюджету тощо).

А ось чи є «нецільові»? Скажімо, надходження ОСББ, як-от безоплатно отримані запаси не як внесок співвласників ОСББ, проценти, дохід від реалізації основних засобів, послуг, доходи від підприємницької діяльності тощо — чи є вони цільовим фінансуванням і, відповідно, чи запускаються в нас спецправила визнання доходу від цільового фінансування? Переконані, що хоч доля такого фінансування наперед зрозуміла – вони витрачатимуться на статутні цілі – але цільовим фінансуванням у тому розумінні, яке вкладає в нього П(С)БО 15, назвати їх не можна.

Дехто зауважить, що за Статутом усі надходження ОСББ мають витрачатися ним винятково на статутні цілі. Тобто ціль завжди є – і вона статутна. Однак, як ми продемонстрували на прикладі, є такі надходження, коли при їх отриманні не передбачено, на що конкретно саме вони мають витратитися.

Підкреслимо: підуть вони на статутні цілі, але на які, наразі невідомо. Тобто нецільове фінансування (надходження) – це грошові кошти, активи, які ОСББ отримують без цільового призначення, себто без конкретно встановлених цілей та умов їх витрачання. Окрім того, як на нас, аби говорити про ЦІЛЬОВЕ фінансування, умови його витрачання та цілі мають бути обумовлені між надавачем й отримувачем, у нашому випадку – між співвласниками, благодійниками, державою (в особі відповідних органів, установ) і ОСББ. Якщо ж цілі встановлює саме ОСББ (тобто – куди конкретно витрачатиме), то так – це фінансування, але не цільове.

Тому ми вважаємо, що отримані ОСББ проценти, роялті, доходи від реалізованих оборотних активів, послуг, основних засобів відображають із використанням відповідних рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності», використовуючи відповідні критерії визнання з П(С)БО 15. І при цьому вони не є цільовим фінансуванням, тобто через рахунок 48 не проходять.

Заради справедливості варто сказати, що є й альтернативна думка: усі надходження ОСББ є цільовим фінансуванням і, відповідно, проходять через рахунок 48 та керуються правилами визнання доходів від цільового фінансування. В його основі лежить твердження — надходження можуть витрачатися лише на статутні цілі, тобто завше є цільовими.

Не заперечуємо, що такий підхід має право на життя, адже, на жаль, термін «цільове фінансування» не приведено в нормативних документах, тож його можна трактувати по-різному. Та вважаємо, що таке широке розуміння «цільового» фінансування не є виправданим, адже якщо перекласти таку логіку, то для будь-якого підприємства (не ОСББ), яке також керується статутом (а нерідко й кошторисом), надходження будуть завше цільовими. А це не відповідає реальності.

Прибутковість періоду – чи треба сплачувати податок на прибуток?

Важливо: нічого надзвичайного немає в ситуації виникнення прибутку в ОСББ за певний період, адже облік ґрунтувався на правилах П(С)БО, та, звісно ж, це жодним чином не загрожує неприбутковому статусу ОСББ.

Нагадаємо, що ОСББ – неплатники податку на прибуток у разі дотримання умов з п. 133.4 ПКУ. І для ОСББ – неплатника податку на прибуток важливо слідкувати не за доходами (прибутками), які отримано, а за витратами, витрачанням коштів, активів. Адже нестатутні трати – це загроза для ОСББ у вигляді виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій та сплата податку на прибуток із витрат на нестатутні цілі й перехід на сплату податку на прибуток на загальних підставах. Адже за пп. 133.4.2 ПКУ:

«Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами».

Тож наголосимо: виникнення прибутку в ОСББ, яке не є платником податку на прибуток, не перетворює таке ОСББ у платника податку на прибуток. Важливо, аби дохід пішов на статутні цілі, тобто на утримання ОСББ, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів його діяльності.

Для ОСББ – неплатників податку на прибуток під лупою важливо дивитися на витрати – на які цілі вони спрямовані.

Узагальнимо: отримання прибутку — не загроза для статусу ОСББ як неплатника податку на прибуток (якщо воно відповідає критеріям із пп. 133.4 ПКУ*). Тобто сам по собі факт отримання прибутку не є підставою для обкладення податком на прибуток. Тут важливо, аби доходи (прибутки) витрачалися на статутні цілі.

Критерії з пп. 133.4 ПКУ для ОСББ:

ОСББ утворене та зареєстроване згідно із Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III;

установчі документи містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб;

ОСББ унесено в Реєстр неприбуткових установ та організацій.