Безперечно, на прибудинковій території мають бути встановлені сміттєзбиральники. А також необхідна людина, відповідальна за прибирання прибудинкової території. Однак чинне законодавство не вимагає, аби тара для сміття була власністю ОСББ, а прибиральники – штатними працівниками об’єднання. Пояснімо.

Так, згідно з пп. 3.6.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 (далі – Правила № 76), санітарне прибирання, збирання сміття і вторинних матеріалів здійснюється шляхом, зокрема:

• установлення на обслуговуваній території збиральників для твердих побутових відходів, а в неканалізованих будинках необхідно мати, крім того, збиральники (вигреби) для рідких відходів$

• своєчасного прибирання прибудинкової території та систематичного спостереження за її санітарним станом.

На замітку: у пп. 3.6.2 Правил № 76 уточнено, що збирання побутових відходів слід здійснювати в переносні металеві сміттєзбиральники місткістю до 100 л, установлені під навісом (для жилих будинків із населенням до 200 осіб), або контейнери місткістю до 800 л (для жилих будинків із населенням 200 осіб і більше).

Окрім того, прибудинкова територія вважається об’єктом благоустрою населених пунктів (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV). А Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими наказом МОЗ України від 17.03.2011 р. № 145 (далі –Санітарні норми № 145), передбачено:

• у разі застосування планово-подвірної системи збирання побутових відходів (1) на об’єктах благоустрою населених пунктів мають бути виділені спеціально обладнані майданчики для розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів (контейнерні майданчики) зі зручними під’їздами для сміттєвозів (п. 2.6 Санітарних норм № 145);

• на всіх об’єктах благоустрою повинні бути встановлені в достатній кількості урни для сміття. Відстань між урнами повинна становити 10-40 м на територіях із підвищеною щільністю населення та 50 - 100 м – на територіях із середньою та низькою щільністю населення. Урни обов’язково встановлюються, зокрема, у місцях входу в житлові будівлі та споруди (п. 3.1 Санітарних норм № 145).

З наведеного вище однозначно слідує: забезпечення наявності тари для сміття (як великих контейнерів, так і урн), а також систематичне прибирання прибудинкової території – обов’язки, передбачені правилами та нормами, що регламентують порядок утримання прибудинкової території.

Водночас згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі – Закон № 2866) співвласник зобов’язаний дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку та прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.

Інакше кажучи – без сміттєзбірників на прибудинковій території та забезпечення прибирання останньої співвласникам не обійтися.

Однак водночас слід пам’ятати: утримання будинку охоплюється поняттям управління. А ч. 2 ст. 12 Закону № 2866 установлено, що за рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (усі або частково) управителю чи асоціації. Та й ст. 22 Закону № 2866 передбачено, що для забезпечення утримання, зокрема, прибудинкової території, об’єднання за рішенням загальних зборів має право визначити управителя.

З урахуванням викладеного, підсумуймо: наявність контейнерів й урн для сміття, а також прибирання прибудинкової території є обов’язковими складовими поняття «утримання прибудинкової території». Однак, оскільки ОСББ може утримувати прибудинкову територію не самостійно, а делегувати цю функцію управителю – з останнім можна домовитися, що саме він облаштує територію навколо будинку тарою для сміття (а ОСББ лише виділить майданчик для розміщення контейнерів), а також забезпечить її регулярне прибирання. Жоден нормативний акт не зобов’язує ОСББ придбавати власні сміттєзбірники, а також брати у штат двірника.

(1) Планово-подвірна система збирання побутових відходів – система, за якою зібрані в контейнери побутові відходи перевозять на об’єкти поводження з відходами для їх подальшого оброблення (перероблення), утилізації, знешкодження чи захоронення (п. 1.1 Санітарних норм № 145).