Зазвичай, коли члени однієї родини обіймають посади, що якимось чином контролюють один одну, особливо у сфері фінансів, є привід припускати необ’єктивність результатів такої діяльності, але, можливо, і в законодавстві є певні обмеження? З’ясовуймо…

Відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон № 2866), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — юридична особа, створена власниками квартир і/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна й управління, утримання та використання спільного майна.

Керуючись ст. 10 Закону № 2866, для керівництва поточною діяльністю ОСББ обирається правління. Воно є виконавчим органом ОСББ і підзвітне загальним зборам, які встановлюють порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад і строки обрання.

Своєю чергою, для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об’єднання на загальних зборах обирається із числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

Як бачимо, Закон № 2866 визначає, що для поточної діяльності ОСББ, як будь-яка інша юридична особа, формує Правління — як виконавчий орган, та ревізійну комісію — як контролюючий орган за діяльністю Правління.

Водночас Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника (згідно з п. 16 р. ІІІ Типового статуту). Тобто фактично керує Правлінням Голова правління, таким чином, ревізійна комісія контролює його діяльність також!

З’ясуймо, чи не постануть запитання щодо такого зв’язку в контролюючих органів, а саме — податківців?

Згідно з пп. 14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), пов’язані особи — юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть упливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, визначених у пп.пп. «а», «б», «в» пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ. Зокрема мовиться про фізичних осіб, таких як:

• чоловік (дружина);
• батьки (у т.ч. усиновлювачі);
• діти (повнолітні/неповнолітні, у т.ч. усиновлені);
• повнорідні та неповнорідні брати й сестри;
• опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.

У згаданому підпункті також зазначено, що контролюючий орган у судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.

Своєю чергою, важливо пам’ятати, що відповідно до положень ст. 39 ПКУ під контрольованими операціями варто мати на увазі операції, що впливають на нарахування податку на прибуток підприємств.

Але відповідно до ч.ч. 2, 6, 7 ст. 4 Закону № 2866 ОСББ створюється як неприбуткова організація — тобто та, яка не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, а Правління та ревізійна комісія, згідно зі ст. 10 Закону № 2866, підзвітні та підконтрольні загальним зборам ОСББ, тобто саме збори власників визначають їх повноваження, які закріплюються в Статуті.

Отже, як бачимо, в описаному вище випадку з боку державних контролюючих органів питання виникнути не повинні!

Тому якщо в співвласників багатоквартирного будинку не виникає недовіри до такого зв’язку, то заборон на законодавчому рівні немає.