Президент України підписав Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання.

Законом запроваджується обов’язковий облік тепла і води. Завдяки обліку населення платитиме лише за спожиті ресурси. Запровадження норм цього Закону дозволить контролювати ефективність реалізації заходів з енергоефективності. Все це має сприяти зменшенню витрат споживачів на оплату комунальних послуг.

 Нормами Закону визначено порядок оснащення будівель та окремих приміщень вузлами комерційного обліку, їх обслуговування, заміни та абонентського обліку, особливості зняття показів вузлів обліку та відповідного розподілу обсягу спожитих комунальних послуг, організаційно-правові засади формування рахунків на оплату комунальних послуг.

Реалізація Закону дозволить підвищити ефективність функціонування сфер теплопостачання та централізованого водопостачання, створити стимули раціонального використання водних й енергетичних ресурсів, а також сприятиме налагодженню взаємовигідних відносин між споживачами та суб’єктами господарювання, що надають відповідні послуги.

За оцінками експертного середовища, прийняття Закону дозволить знизити на три чверті обсяг необлікованих витрат води у внутрішньо-будинкових системах та скоротити споживання теплової енергії протягом 1-3 років у середньому на 15-20%, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів.

Закон розроблено з метою імплементації низки статей Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність. Це є виконання взятих Україною зобов’язань перед Європейським Союзом.   

Давайте спробуємо детальніше розібратися із підписаним документом.

Доведеться платити за комуналку сусіда?

Кожна квартира, як і раніше, за воду буде платити за індивідуальним приладу обліку - тобто по лічильнику в квартирі. Але лічильники будуть стояти на кожному будинку, і якщо виявиться, що сума всіх показань в квартирах менше, ніж свідчення будинкового лічильника, різницю доведеться компенсувати.

У деяких будинка дійсно є різниця між тим, що показує будинковий лічильник і поквартирні прилади обліку. І причин для цього може бути декілька: пориви, незаконні підключення до внутрішньобудинкових систем, магніти на лічильники.

Якщо, наприклад, будинковий лічильник намотав 500 кубів холодної води, але в кожній квартирі є свій прилад обліку та їх показання в сумі набрали всього 480 кубометрів, за «зайві» 20 кубів доведеться платити всім квартирам.

При цьому в законі сказано: якщо в будинку є квартири, в яких не встановили лічильник, то весь «зайвий» обсяг розподілять між квартирами без приладів обліку. Вихід з цієї ситуації - контроль споживачів.

За «сусіда» українці платили і раніше. Наприклад, якщо постачальник газу встановив будинковий лічильник на блакитне паливо. Показання лічильника ділять на всіх мешканців - чим більше людей прописано в квартирі, тим більше платіжка за газ. Але якщо, наприклад, в квартирі, де прописана одна бабуся, а живуть в ній всі її родичі, вони можуть спалювати багато, а платити як за одну людину. Різницю розподілять між усіма квартирами.

Але і тут є вихід - вимагати встановити поквартирні прилади обліку газу. Будинкові лічильники на воду і тепло повинні поставити відповідно до закону «Про комерційний облік комунальних послуг», а ось лічильник на газ, відповідно до закону «Про комерційний облік природного газу», повинні встановлювати поквартирно. У законі також зазначено терміни - до 1 січня 2018-го. Міністр соцполітики Андрій Рева зазначає: «закон вимагає поквартирного обліку. Більш того, в тарифі на газ це закладено».

Твердження, що новий закон змусить українців платити за сусідів - маніпуляція, впевнений Андрій Желєзний, експерт Національного екологічного центру, який також брав участь у розробці законопроекту «Про комерційний облік ...». «Якщо в будинку є магазин, то він повинен буде встановити окремий лічильник, відповідно до закону. Це добре для мешканців, офіси і магазини споживають більше, ніж звичайні квартири», - відзначає експерт.

Як не переплачувати за комуналку?!

Лічильники допоможуть дізнатися, де найбільше витрачається тепла. Наприклад, якщо збільшуються платежі на рівні окремих квартир, значить, їх мешканці часто відкривають вікна або самі вікна не енергозберігаючі, або в квартирі є містки холоду, через які доводиться більше відкручувати регулятори на батареях. У квартирі може бути холодно, якщо сусіди економлять – «прикручують» опалення і гріються за рахунок тепла, яке переходить через стіни від сусідів.

Сам квартирний лічильник на тепло енергію не економить. Але зменшувати обсяги споживаної енергії можна за допомогою регуляторів на батареях в кожній квартирі або на рівні всього будинку за допомогою індивідуального теплового пункту. Повністю перекривати регулятори на батареях не рекомендується: у всіх приміщеннях бажана приблизно однакова температура, і не нижче 16-17 градусів.

У законі (ст. 4 п.7) говориться про те, що при використанні вузлів розподіленого обліку теплової енергії або приладів – розподільників теплової енергії, повинні бути обладнані автоматичні регулятори температури повітря відповідно до будівельних норм. Де і як це можливо зробити, повинен визначити Кабінет Міністрів України. А згідно зі ст. 10 розподіл обсягу комунальних послуг між мешканцями з квартирними лічильниками тепла, буде відбуватися за методикою профільного міністерства з питань ЖКГ, але з урахуванням правила: не менше ніж мінімальна частка питомого споживання теплової енергії по будівлі в цілому. За ідеєю, такий підхід як раз і може відбити охоту у одних сусідів опалюватися за рахунок інших, вважає експерт.

Домогтися суттєвої економії енергії можна тільки при комплексному підході, коли заходи з термомодернізації стосуються всього будинку в цілому, а не окремих квартир. Окрім установки приладів обліку корисно провести енергоаудит, який покаже, скільки будівля може економити енергоресурсів, через що вона втрачає енергію, які енергоефективні заходи потрібно провести для досягнення економії, скільки вони будуть коштувати, коли окупляться і де взяти на це кошти.